Досвід роботи

ЗМІСТ

Вступ.

РОЗДІЛ 1. НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

1.1. Типологія нестандартних уроків.

1.2. Психолого-педагогічні особливості нестандартних уроків.

1.2.1. Урок-лекція, урок – семінар.

1.2.2. Урок-суд, урок-розслідування.

1.2.3. Урок-брейн-ринг, урок-КВК.

1.2.4. Урок-мандрівка, урок-екскурсія.

1.2.5. Інтегрований урок, урок-конференція.

1.2.6. Урок-рольова гра.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ.

Висновки.

Література.

Додатки.

Вступ

Держава стоїть на порозі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства, а тому вимоги людини у ньому змінилися. Настала епоха інформатизації, яка вимагає від людини певних умінь, які можна застосовувати за будь-яких обставин; уміння мислити, а не просто накопичувати певну суму знань і поглядів; виховання комунікабельності, тобто вміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети.

Ось чому виникла необхідність застосовувати під час викладання шкільних предметів таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення, залучали б позашкільні захоплення дітей та активізували інтерес учнів до навчального процесу.

У практиці навчання почали з'являтися театралізовані вистави, рольові ігри, різноманітні турніри, змагання, багатопланові дискусії, конференції, суди і подорожі. Такі уроки через свою незвичайність наприкінці 80-х рр. ХХ ст. отримали назву «нестандартних» або «нетрадиційних». Вони справді відрізняються від звичних комбінованих уроків і метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхніх специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загальнонавчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; наявністю у структурі уроку ознак інших форм навчання.

Все це є актуальним, оскільки в підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій.

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток дитини пов’язані насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості:

уміння приймати рішення та робити вибір;
бути свідомим громадянином своєї держави;
відчувати себе громадянином цілого світу;
вміти співпрацювати з іншими людьми;
проявляти ініціативу, працювати якісно;
навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації,

самостійно здійснювати її пошук, обробку тааналіз.

Цих якостей майбутнім громадянам можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.

РОЗДІЛ І. НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичною ознакою будь-якої школи і будь-якого предмету. Незвичайні за змістом, за організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку особистих здібностей, спонукають їх до активної пізнавальної діяльності.

Такі уроки вимагають значних витрат часу від вчителя та учнів, адже саме підготовча частина уроку передбачає пошук додаткової інформації, практичні

дослідження, виготовлення наочності, інсценізація подій, підбір доказів і фактів. Це кропітка творча робота, яка охоплює всіх учасників навчального процесу; вчитель має можливість виявити свою професійну майстерність, застосувавши як традиційні, так і інноваційні методи активізації пізнавальної діяльності учнів на різних етапах уроку; учень в свою чергу може проявити свої творчі здібності, виконуючи підготовчі завдання чи імпровізуючи на уроці.

Чіткого визначення «нестандартний урок» у педагогічній літературі до цього часу не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну структуру та незвичайний задум й організаційну форму. З іншого боку, нестандартним можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно-зорієнтований урок, урок у розвивальній системі навчання, модульний урок тощо.

1.1.Типологія нестандартних уроків.

Відзначимо, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Всі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. У посібнику І.П.Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок-рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін.). В.А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки-вікторини, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-лекції, уроки-конференції – до уроків формування нових знань. С.В.Кульневич та Т.П.Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2. Уроки, пов’язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК)

5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання)

6. Уроки з оригінальною організацією (урок-взаємонавчання, урок-монолог).

7. Уроки-аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8. Уроки-аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні:

колективні способи роботи;
цікавість до навчального матеріалу;
значна творча складова;
активізація пізнавальної діяльності;
партнерський стиль взаємовідносин;
зміна ролі вчителя;
нестандартні підходи до оцінювання та ін.

Соціологічне опитування серед вчителів середніх загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл показало, що педагогам відома досить велика кількість видів нетрадиційних уроків, однак, за визнанням самих педагогів, у своїй практичній діяльності вони використовують їх недостатньою мірою. З наведеної у додатку №1 таблиці видно, що вчителі, не залежно від стажу роботи, частіше за інші типи уроків використовують уроки-семінари та уроки-лекції. Третє місце посідають інтегровані уроки.

2.1.Психолого-педагогічні особливості нестандартних уроків.

Охарактеризуємо деякі психолого-педагогічні особливості різних видів нестандартних уроків.

Урок-лекція передбачає послідовний виклад учителем навчального матеріалу. До основних вимог уроку належать: емоційність викладу, цілісне розкриття теми або певного розділу, аналіз конкретних фактів та явищ, чіткість аргументації та наукова доказовість висновків, використання вчителем різноманітних методичних прийомів. Такі уроки вимагають довільних процесів: уваги, запам’ятовування. Тому вчитель повинен використовувати під час лекції такі прийоми, які допомагають утримувати увагу та сприяють запам’ятовуванню матеріалу: наочність, складання плану, опорних схем; стисле конспектування основних моментів,тощо. Наприклад, щоб привернути увагу учнів до змісту лекції треба періодично вживати такі вислови: « Це особливо важливо!», «Вдумайтесь…», « Зверніть увагу…», « Зробимо висновки…», або ставити риторичні запитання, на які пізніше сам вчитель і відповідає: « Чим пояснити цей факт?», « Як пов'язати між собою ці події?».

Урок-семінар є одним із поширених видів навчальної діяльності учнів старших класів. Такий урок зазвичай полягає в обговоренні повідомлень, рефератів, доповідей, виконаних учнями самостійно або під керівництвом учителя. Виділяють три типи уроку-семінару. Перший тип має на меті поглиблене вивчення певної теми, другий передбачає систематизацію та узагальнення наявних в учнів знань, третій тип має дослідницький характер. Такі уроки насамперед сприяють розвитку смислового запам’ятовування, що неможливо без обмірковування. Під час підготовки до уроку-семінару вчитель повинен навчити учнів використання прийомів, які допомагають смисловому запам’ятовуванню навчального матеріалу: чітке розуміння того, що саме слід запам’ятати та засвоїти; застосування матеріалу, який запам’ятовується, у практичній діяльності; повторення; рекомендація прийомів мнемотехніки.

Урок-суд передбачає створення ситуацій, в яких відбувається обговорення двох протилежних думок щодо питання, яке вивчається. Учні вчаться формулювати та захищати свою точку зору,аргументувати свою думку. Такий підхід сприяє розвитку критичності мислення.

Урок-брейн-ринг передбачає перевірку знань учнів у нетрадиційній формі. Так, замість традиційного індивідуального опитування учні об’єднуються в групи та готують питання одне для одного. Психологічна цінність таких уроків полягає в тому, що використовується групова робота. Аналізуючи виконання завдань у груповій формі, можна виокремити такі особливості: бажання учнів обмінюватись інформацією, позитивна емоційність під час виконання всіх завдань, взаємодопомога під час обговорення, поява в деяких учнів орієнтації на підлітків, прагнення самоствердитись.

Урок-розслідування передбачає збирання учнями конкретних фактів, що характеризують стан певної проблеми. Найчастіше такі уроки пов’язані з екологічними проблемами, оскільки в засобах масової інформації та літературних джерелах наводиться достатньо фактів, що демонструють загрозу природі через результати людської діяльності. Цінність цього виду уроку полягає в тому, що у школярів формуються навички самостійної роботи з літературою, а також розвиваютьсяораторські здібності, вміння чітко викладати свої думки. Цей тип уроку передбачає мінімальну підготовку вчителя, який у цьому випадку виконує два основні завдання: по-перше, чітко формулює завдання учням, а по-друге, класифікує та логічно « вибудовує» отриманий в результаті самостійної роботи учнів матеріал.

Урок-мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-подорожей: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж подорожі: вироблення шкали оцінювання гравцями завдань або складання маршрутних листків; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору.

Урок-екскурсія передбачає, що він буде проведений за межами

класної кімнати. Учні для ознайомлення з природними об’єктами і явищами, які вивчаються в шкільній програмі, вийдуть в парк, на річку, до природничого музею чи на промислове підприємство. Головна мета цих уроків – спостереження учнями біологічних процесів і явищ, які вивчаються, формування вмінь практичного застосування теоретичних знань, що супроводжуються поясненнями самого вчителя чи екскурсовода . Головна психологічна особливість таких уроків: посилення сприйняття того матеріалу, який стає зрозумілим лише при безпосередньому спогляданні.

Інтегрований урок досить часто використовується вчителями різних предметів. Він має такі особливості: по-перше, дозволяє учням здійснити засвоєння знань з предмета в сукупності з іншими науками; по-друге, сприяє формуванню пізнавального інтересу; по-третє, забезпечує узагальнення наявних знань, уміння використовувати їх у процесі вивчення інших наук.

Урок-конференція як форма організації навчально-виховного процесу передбачає присутність в одній аудиторії учнів, які об’єднані однією метою - розв’язання певної теоретичної чи практичної проблеми. Творче обговорення та розв’язання вибраної проблеми визначають зміст конференції, характерною ознакою якої є дискусія, а результатом – осмислення цієї проблеми. На різних етапах вивчення програмного матеріалу можна використовувати різні типи конференцій.

Учнівська конференція – це важлива форма навчання , яка сприяє формуванню знань, умінь і навичок учнів, їх закріпленню та вдосконаленню, поглибленню і систематизації. Це комплексна форма узагальнення результатів самостійної пізнавальної діяльності учнів під керівництвом вчителя, що здійснюється завдяки спільним зусиллям учителя та учнів. Щодо типології шкільних учнівських конференцій немає єдиної думки ні в психолого-педагогічній літературі, ні в практиці роботи загальноосвітніх закладів. Окремі автори виділяють теоретичну й підсумкову конференції, інші – навчально-підсумкову й оглядову.

Оглядова конференція проводиться з однієї чи кількох пов’язаних між собою актуальних проблем, з яких учні повинні поглибити знання та отримати додаткову інформацію. ЇЇ метою є систематизація знань, умінь і навичок учнів, стимулювання їхньої пізнавальної активності, забезпечення системних знань учнів, формування колективних і особистісних стосунків, самостійності у виборі засобів, форм і методів навчально-пізнавальної діяльності. Оглядова конференція може проводитись на початку вивчення тієї чи іншої теми з метою розкриття перспективи вивчення її у навчальному курсі; всередині або наприкінці її вивчення з метою розширення, поглиблення та систематизації знань, умінь і навичок учнів.

Підсумкова конференція проводиться як завершальний етап вивчення певного розділу навчальної програми. Це може бути конференція з підведення підсумків, розгляду проблеми, спільної для різних навчальних предметів. Наприклад, можна провести таку конференцію з теми « Глобальні проблеми сучасності» спільно з вчителями географії, історії, екології.

Тематична конференція, як правило, проводиться з окремої актуальної теми. Наприклад , до30– річної річниці з дня трагедії на Чорнобильській АЕС, можна провести конференцію на тему « Коли атом перестає бути мирним», залучивши знання учнів з фізики, хімії та біології.

Урок-рольова гра дозволяє вчителю ефективно використовувати «надлишкову» активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Рольові ігри формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести конструктивну дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. Використання таких уроків дозволяє підвищити пізнавальний інтерес учнів, дає їм можливість розширити і закріпити знання з тієї чи іншої теми.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ДЕЯКИХ

НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ.

Переваги нестандартних уроків уже доведені методистами, педагогами та психологами. В своїй професійній діяльності я обрала для творчого пошуку методичну тему « Нестандартні уроки як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках біології» тому, що саме в ній можна поєднати ефективні традиційні методи навчання з новими перспективними технологіями. Тож я хочу поділитися досвідом підготовки і проведення деяких нестандартних уроків з використанням інтерактивних методів та інформаційних технологій.

Наприклад, урок на тему «Сон і його значення. Гігієна сну» в 10-А класі я провела у вигляді конференції. Напередодні уроку з учасників конференції я сформувала групи лінгвістів, істориків, науковців, фізіологів, психологів, літературознавців, медиків, соціологів та народних цілителів. Кожна група отримала попереднє завдання щодо теми уроку та обговорення проблемного питання, яке виноситься на конференцію. Урок починається із вступного слова вчителя, де він висвітлює тему і мету уроку, формулює проблему, над якою працюватимуть учні в ході конференції, представляє її учасників.

Вчитель є ведучим конференції і саме від нього залежить наскільки цікавою і результативною вона буде. Він повинен добре володіти інформацією, щоб вміло скоригувати обговорення проблеми в правильному напрямку,стимулювати пізнавальний інтерес учнів протягом всього уроку.

Використовуючи друковані джерела інформації та інтернет-джерела, лінгвісти познайомили учнів з визначеннями поняття «сон». Історики зробили екскурс в минуле і проаналізували як людство протягом тисячоліть пояснювало явище сну та сновидінь. Поетичним продовженням уроку став виступ літературознавців з уривком з поеми Т.Г.Шевченка «Сон» , а заставки зі сплячими малюками під мелодію всім знайомої колискової викликали у кожного з учасників конференції приємні спогади про дитинство.

Основна частина уроку була присвячена обговоренню проблемного питання «науковцями», «фізіологами» та «психологами», які висловили різні точки зору щодо природи сну, пояснили фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі людини, обґрунтували появу сновидінь.

Цікавим був виступ «соціологів», які ознайомили присутніх з результатами соціологічного опитування серед учнів та вчителів школи. Особливий інтерес викликало питання про кольорові сни. Виявилося, що не всім людям щастить бачити кольорові сни, тому що яскраві кольори - це омріяне майбутнє, яке на жаль в сучасному складному і жорстокому світі не всі можуть реалізувати. Конференція мала і практичне спрямування, тому що група «медиків» розробила поради з приводу того, як уникнути порушень сну, а «народні цілителі» запропонували рецепти з цілющих трав та продуктів харчування, які забезпечать здоровий і корисний сон.

В зв’язку з тим, що учні 10-А класу, в якому проводився урок-конференція, вивчають поглиблено англійську мову, я вирішила скористатися цим і визначила для участі в конференції «міжнародних журналістів», які, використовуючи свої знання іноземної мови, брали участь в обговоренні теми.

В кінці уроку, застосувавши інтерактивний метод «Відкритий мікрофон», учасники конференції змогли підвести підсумки. Оцінювання результатів роботи на конференції було здійснено через тестовий контроль та взаємоперевірку.

Перевага уроку-конференції в тому, що можна задіяти в обговоренні теми практично всіх учнів класу, а це дає їм можливість відчути себе потрібними, а свої знання - важливими для вирішення спільних задач. Така форма уроку розвиває вміння чітко висловлювати свої думки, формулювати запитання, дотримуватися регламенту, робити висновки. Важливими є мова виступаючого, вміння тримати інтерес присутніх, демонстрація схем і малюнків, використання комп’ютерних технологій.

Не менш цікавим за змістом і формою проведення був урок-дослідження в 9 класі на тему « Вид Людина розумна. Homo sapiens. Походження людини. Рушійні сили антропогенезу.» Урок розпочинається «мозковим штурмом», під час якого учні висловлюють свої думки щодо будови та фізіологічних функцій людини, її подібності та відмінності з іншими істотами. Аналізуючи ці міркування, вчитель допомагає сформулювати висновок про те, що кожна людина – це індивідуальність, неповторна особистість. Етап вивчення нового матеріалу я спланувала у формі наукового симпозіуму, метою якого став пошук відповідей на проблемне питання : « Які шляхи еволюційного розвитку людини?».

З допомогою кольорових карток учні класу були сформовані в групи, які представляли наукові лабораторії істориків, зоологів, анатомів, ембріологів та систематиків. Кожна група отримала завдання і джерело інформації ( підручники: « Історія Стародавнього світу», 6 кл.; «Зоологія», 8 кл.; «Біологія людини», 9 кл.; робочий зошит з біології, 9 кл.; Біблія та ін.), в якому вони повинні були знайти докази еволюційного розвитку людини.

Перше слово на симпозіумі надається відомим вченим, які внесли вагомий внесок в дослідження шляхів еволюційного розвитку людини, в особі яких виступають учні, які отримали попереднє завдання. Потім надається слово представникам наукових лабораторій, які обговоривши в групах свої результати досліджень, пропонують їх до уваги всіх присутніх.

Під час виступу учні використовують таблиці, схеми, малюнки підручників, ілюстрації. Виступаючі намагаються дотримуватись правил ведення дискусії, вчаться слухати опонентів, обґрунтовувати висновки.

Після виступу «науковців», використовуючи інтерактивний метод «Коло ідей», я , на правах ведучого, допомагаю учням зібрати докази походження людини від тварин. Кожен учень , передаючи право голову по колу, називає один доказ, який записується на дошці у формі таблиці.

Учні продовжують самостійно вивчати етапи еволюції людини по підручнику, знайомлячись з характеристикою найдавніших, давніх та перших сучасних людей, визначають рушійні сили антропогенезу.

Використовуючи інтерактивний метод «Мікрофон», учні висловлюють свої думки щодо запитання «Чи можна Мауглі вважати людиною?» В процесі обговорення цього питання вони приходять до висновку, що людина – це біосоціальна істота. З одного боку людина є об’єктом живої природи, а з іншого – соціальною істотою.

Пропоную учням продовжити дослідження з теми і вдома, пояснивши твердження: «До появи на світ в материнському організмі знаходиться лише біологічний компонент майбутньої людини. Вся різноманітність соціального буде впливати на неї тільки після народження. Так чи ні?»

Уроки-дослідження дають можливість учням самостійно отримувати навчальну інформацію, використовуючи різні першоджерела, знайомитися з різними поглядами на одну і ту ж проблему. Робота в групах учить учнів слухати один одного, розвивати ораторські здібності; вибирати основні думки і логічно пов'язувати їх у виступі, складати тези, робити висновки. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними точками зору на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.

Учні 5-7 класів люблять уроки-подорожі, які дають можливість здійснювати віртуальні мандрівки в різні куточки нашої планети, де ростуть дивовижні рослини і тварини, знайомитися з особливостями їх будови і способу життя. Рухаючись від зупинки до зупинки, учні в ігровій формі пізнають матеріал по темі, розвивають спостережливість та увагу, розширюють свій кругозір. В такій формі я провела урок в 7 класі на тему «Значення голонасінних в природі й житті людини». Я розробила маршрут подорожі із 7 зупинками, теми яких повідомила учням завчасно.

Вони могли обрати для підготовки одну-дві зупинки, використовуючи додаткові джерела. Зупинка «Лісова» передбачала пошук інформації про ліс та його значення в житті людини. Група учнів отримала випереджувальне завдання : знайти загадки та народні прикмети про голонасінні рослини. Саме вони стали гідами на зупинці «Мудрість народна».

Не менш цікавою була зупинка «Промислова», адже саме тут ми переглянули з учнями 2 презентації про використання голонасінних у різних галузях промисловості.

Зупинка «Пісенна» дала можливість учасникам подорожі відпочити, слухаючи пісню «Смерека», і пригадати до якого класу голонасінних належить це дерево. Кульмінацією уроку стала зупинка « Природоохоронна» , де учні зачитували свої міні-твори на тему «Про що думають ялинки після Нового року?», демонстрували можливі варіанти прикрашання помешкань на Новий рік та Різдво Христове ялинковими композиціями, які вони готували в рамках творчого проекту «Моя ялинка залишиться в лісі», переглядали на моніторі представників голонасінних , занесених до Червоної книги.

Подорож по Країні голонасінних не обмежилася уроком, тому що учні отримали домашнє завдання побувати на останній зупинці , яка називається «Легенди».

Цей урок дав можливість узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Відділ Голонасінні»; виявити практичні вміння та навички роботи з друкованими та інтернет-джерелами; встановити міжпредметні зв’язки з суміжними предметами.

В кінці вивченої теми можна провести контрольно-узагальнюючий урок у формі конкурсної гри. Ігрові моменти дуже подобаються всім віковим категоріям учнів. Наприклад, я провела такий урок у 9-А класі після вивчення теми «Сенсорні системи». Я поставила за мету: сприяти формуванню навчальної компетентності учнів з вивченої теми, здійснити тематичний контроль знань, активізувати пізнавальну діяльність учнів; розвивати самоосвітню і комунікативну компетентності, вміння виокремлювати головне, робити узагальнюючі висновки, працювати індивідуально і в групі.

Учні попередньо були сформовані в групи і отримали домашнє завдання: створити презентації на тему «Гігієна зору», та «Гігієна слуху»; випустити інформаційні газети під девізом: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути» ( І група); «Треба вміти не тільки чути, а і слухати » ( ІІ група). Окремі учні отримали індивідуальні завдання : підготувати повідомлення про відомих людей, які мали проблеми з органами чуттів, і подолали їх.

Урок розпочинаю з пояснення правил гри та визначення учнів - експертів, які будуть здійснювати контроль за активністю учнів та рівнем їх навчальних досягнень в ході конкурсної програми. Вони повинні враховувати правильність відповідей, аргументованість виступів учасників, вміння працювати в команді, приймати спільні рішення, відстоювати свою точку зору.

Перший конкурс «Інтелектуальна розминка» дає можливість активізувати логічне мислення учнів, налаштувати їх на активну пізнавальну діяльність. А конкурс «Бліц» виявив глибину і системність знань з теми «Сенсорні системи», адже кожен учасник отримав запитання, на яке треба було відразу дати відповідь.

Конкурс «Термінологічна естафета» дав можливість перевірити знання біологічних термінів і понять, серед запропонованих обрати правильний, взявши відповідальність за свій вибір перед командою.

Кульмінацією гри стали конкурси «Впізнай за запахом» та «Впізнай за смаком», під час яких учні практично переконувалися у важливості нюхової та смакової сенсорних систем.

Між теоретичними конкурсами учні представляли свої домашні завдання. Досить цікавими були розповіді про важку долю відомих композиторів Людвіга ван Бетховена та Себастьяна Баха, які втративши слух, створили відомі на весь світ музичні твори .

Не менш цікавим було розслідування достовірності подій сюжету в літературному творі В.Шекспіра «Гамлет», коли автор описував сцену отруєння батька головного героя.

На завершення гри учасники обмінюються кросвордами з ключовими словами «Офтальмологія» та «Отоларинголог».

В кінці уроку я пропоную експертам, які протягом гри оцінювали знання учасників, підвести підсумки і здати рейтингові картки, на основі яких я виставляю оцінки членам групи. А доки працюють експерти, звертаюсь до всіх присутніх на уроці із запитанням «Що Ви візьмете з цього уроку на замітку в життя?» , використовуючи інтерактивний метод «Мікрофон»

Епілогом уроку стає уривок з історичної мініатюри В.Пікуля «Запахова симфонія», який переконує учнів в тому, як саме можуть стати в пригоді знання про органи чуття. І з побажаннями , щоб знання стали нашими переконаннями, які ми понесемо із собою по життю, я завершую урок.

Висновок

Нестандартність уроку - це відвойоване педагогами право на самореалізацію особистості, власних ідей і результатів пошуку. Нестандартний урок вимагав ефективної взаємодії вчителя і учнів у навчальному процесі. І саме його поява як педагогічного явища перетворила учнів із об'єкта навчання і виховання в суб'єкт навчального процесу. Вислів "нестандартний урок" по суті є некоректним. Справа в тому, що певного стандарту на урок, як на ланку навчального процесу, не існує. Існують стандарти якості знань, стандарти змісту навчання. Вкласти ж урок в рамки стандарту здається прокрустовою задачею, і може привести до певних втрат. Важко це зробити тому, що одночасно діє дуже велика кількість факторів навчального процесу, і дія переважної більшості їх не піддається контролю, бо належить до групи суб'єктивних факторів (відношення, мотиви, емоційний стан, фізіологічний стан, розвиток і стан психічних процесів тощо). Отже, нестандартний урок - це свято в шкільному житті. Чи можна і чи доцільно всі уроки проводити як нестандартні? Оскільки навчання - це трудомісткий напружений процес, і в ньому формується, крім системи знань та умінь, ще й воля і характер особистості, то це є недоцільним. Кожен вчитель поєднує в педагогічній діяльності звичайні типові і нестандартні уроки, причому перевага віддається типовим урокам. Їхнє співвідношення залежить від змісту навчального предмета. Предмети гуманітарного циклу надають більші можливості для творчості і створення нестандартних уроків, аніж точні предмети (математика, фізика, хімія, біологія, географія).

Список використаних джерел та літератури:

1. Уроки-ігри та інші форми ігрової діяльності у курсі біології/ Укладач К. М. Задорожний. – Харків: ВГ «Основа», - 2008.

2. Нетрадиційні уроки з біології. 6-12 класи/ Укладач Н. В. Томашевська. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, - 2008.

3.Відкриті та нестандартні уроки біології у 7 класі: Методичний посібник/ Ю. М. Абдуліна, М. В. Базь, З. В. Вербицька та ін. – Харків: ВГ «Основа», - 2004.

4. Відкриті та нестандартні уроки біології у 8 класі: Методичний посібник/ Укладач К. М. Задорожний. – Харків: ВГ «Основа», - 2004.

5. Відкриті та нестандартні уроки біології у 9 класі/ Методичний посібник/ Укладач К. М. Задорожний. – Харків: ВГ «Основа», - 2005.

6. Відкриті та нестандартні уроки біології у 10 класі/ Методичний посібник/ Укладач К. М. Задорожний. – Харків: ВГ «Основа», - 2005.

Нестандартні уроки як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках біології

Фоторепортаж з нестандартних уроків.

Урок - конкурсна гра " На пташиному базарі" ( 8 клас )

Узагальнюючий урок " Подорож сенсорними системами" ( 9 клас)

Активізація пізнавальної діяльності учнів через їх участь в предметних олімпіадах.

( з виступу вчителя біології Новомиколаївської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Подріз Л.М. на районному методичному об'єднанні)

Предметні олімпіади школярів є однією з форм активізації пізнавальної діяльності учнів та професійного росту вчителя. Для кожної предметної олімпіади, в тому числі і біологічної, важливі мотиваційні завдання. Для вчителя це, в першу чергу, потреба у професійній самореалізації, пошук шляхів зацікавлення учнів своїм предметом, перевірка реальних результатів своєї праці, формування опорної групи дітей для інших форм творчої роботи ( біологічні конкурси, участь в МАН ), розширення наукового світогляду, опанування новими інформаційними технологіями.

Що дає учневі участь в олімпіаді? Це в першу чергу поглиблення знань з предмету, самовираження, підвищення власного рейтингу в учнівському колективі, вміння висловлювати власну точку зору, аргументувати її, наводити докази і переконання, визначення перспектив особистісного розвитку, для переможців олімпіад-пільги під час вступу до вищих навчальних закладів.

До участі в І ( шкільному) етапі олімпіади з біології варто залучати всіх бажаючих учнів, а не тільки тих, хто має високий рівень знань. Чому ? Тому що всі, кому ви відмовите, ще раз переконаються в тому, що біологія – це наука не для них і втратять до неї інтерес. Ось чому олімпіаду в школі треба проводити як свято, супроводжуючи її цікавими завданнями, спілкуванням між учасниками і саме головне вручати дипломи, а за можливості невеличкі призи, не тільки кращим учням, а всім учасникам олімпіади. Тоді у учнів з'явиться стимул, надія на те, що наступного разу вони можуть стати не просто учасником, а переможцем. Якщо олімпіада буде таким святом залучення до біології всіх , вона може захопити велику кількість учнів. А чим більше учасників, тим кращий вибір. Багато хто з переможців олімпіад починав з програшів, які лише загартували їхні бійцівські якості.

Не можна забувати, що на олімпіадах перевіряється схильність лише до певного виду діяльності. Іноді учень має міцні знання з предмету, але не може висловити їх на папері в логічній послідовності, або через нерозбірливий почерк журі не може зрозуміти відповідь. Все це може вплинути на результати оцінювання завдань з олімпіади. Вчителю треба, готуючи учня до олімпіади, давати йому не тільки теоретичні знання з предмету, а і настанови щодо вміння логічного викладу цих знань, особливо під час виконання практичних завдань, дотримуючись каліграфії. Тільки так можна досягти успіху. Одним із шляхів подолання такої проблеми з боку організаторів олімпіад – була заміна запитань з відкритою відповіддю на тестові завдання різного рівня складності.

А ще треба виховувати в учнів прагнення до перемоги, наполегливість у здобутті знань, вміння зосереджуватись на меті і пошуку шляхів до її реалізації. Тільки цілеспрямована людина,яка потрапила на олімпіаду не випадково, може здобути перемогу.

Як правило переможцями олімпіад стають або талановиті школярі, що самостійно працюють зі спеціальною літературою або інтернет-джерелами, або учні висококваліфікованих вчителів, які вміють готувати таких « олімпіадних» дітей. Як і в першому, так і в другому випадку за перемогою стоїть тривала наполеглива праця.

Ось уже кілька років мої учні стають переможцями ІІ ( районного) етапу Всеукраїнської олімпіади з біології та учасниками її ІІІ етапу з досить непоганими результатами ( ІІІ, ІV місце). В чому ж секрет їх підготовки?

Дозволю собі дати Вам декілька професійних порад:

1. Спостерігаючи за учнями ще з 5-го класу, я визначаю тих, які можуть бути потенційними учасниками олімпіади. Протягом 2-3 наступних років я намагаюся давати цим учням завдання, що передбачають логічне рішення, знання з додаткових джерел, вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки. Таких учнів я в першу чергу залучаю до участі у Міжнародному інтерактивному природничому конкурсі « Колосок» та Міжнародній природознавчій грі « Геліантус» . Це хороша школа для зацікавлених в предметі учнів. Вона готує їх до того, що запитання можуть виходити за межі шкільної програми і не варто їх боятися; вони передбачають логічний вибір і треба вміти зробити цей вибір; навчають працювати з малюнками, бути досить уважними до різних деталей, на зразок, дочитати завдання до кінця, а потім приймати рішення. А ще, готуючись до участі у Міжнародних конкурсах , ми переглядаємо рекомендовані теми в Інтернеті або спеціальній друкованій літературі. Це готує дітей до того, що без наполегливої праці в період підготовки , не можна досягти позитивного результату. Адже недаремно говорить народна мудрість « Без труда –не витягнеш і рибку із ставка ".

2. Опісля такого педагогічного спостереження, я пропоную учневі серйозно зайнятися вивченням предмету і даю час на роздуми. Адже підготовка передбачає зміну режиму дня учня, можливу відмову від деяких захоплень, а також організованість, наполегливість, цілеспрямованість в роботі. А якщо учень перенавантажений заняттями в музичній школі або в спортивній секції, домашніми обов’язками або захоплюється комп’ютерними іграми – це може негативно вплинути на результат підготовки до олімпіади. Така дитина під час занять буде думати не про знаходження оптимальних варіантів відповіді на біологічні питання, а про те, коли вони закінчаться, і що вона ще встигне зробити у вільну хвилину.

3. Треба по можливості заручитися підтримкою батьків обраної вами дитини. Для цього треба повідомляти їм про успіхи дитини у вивченні предмету спочатку через щоденник, а при нагоді – на батьківських зборах, звернути їх увагу на схильність сина чи доньки до вивчення біології, про перспективи більш глибокого пізнання науки, про майбутні переваги під час здачі ЗНО та при вступі до ВНЗ , що має суттєве значення у виборі професії.

Якщо батьки зацікавлені в творчому розвитку дитини, вони будуть підтримувати ваші наміри, як морально, так і матеріально. Адже не варто приховувати те, що поїздка на олімпіади, як районного, так і обласного рівня, здійснюється за рахунок коштів батьків. Такими союзниками у підготовці до олімпіади для мене ставали батьки моїх учнів Анастасії Гладун, Аліни Гуляєвої та Тетяни Бондаренко, за що я їм щиро вдячна.

4. Саму підготовку треба проводити не безпосередньо перед олімпіадою, а протягом навчального року, чергуючи теоретичні завдання з практичними. Зараз досить популярними стали тестові завдання, мета яких визначити загальний рівень біологічних знань учасників олімпіади. Але об’єктивну оцінку за допомогою тестових завдань можна здобути тільки в тому4 випадку, якщо вони охоплюють досить широке коло галузей біології. На перший погляд, виконання тестових завдань не складає особливих труднощів, адже вчителі часто користуються тестами для перевірки рівня навчальних досягнень учнів з вивченої теми. Проте тести бувають групи А і групи Б. Оскільки більшість учасників ІІ туру олімпіади мають знання, вміння і навички в межах базового курсу біології, т ому і більша частина тестів не виходить за рамки шкільної програми. Однак частина запитань, яка складає 5-10 % від загальної кількості, обов’язково виходить за рамки базового курсу. Це має важливе значення, адже дає можливість провести ефективний диференційований відбір учасників туру за глибиною знань біологічної науки. Ось чому не варто легковажно ставитися до виконання тестових завдань особливо групи Б. Ця група запитань передбачає декілька правильних варіантів відповіді і покликана перевірити не тільки знання, а і вміння мислити, аналізувати інформацію і робити висновки.

5. Неоднозначне ставлення учасників до практичного туру олімпіади: одним-вони подобаються, інших – лякають. У цій категорії завдань, як правило, потрібно щось порахувати, намалювати графік, вказати на малюнку, ввести в загальну систематику, тощо. Для виконання таких завдань важлива зорова пам'ять, тому під час підготовки треба якомога більше використовувати ілюстрований матеріал: таблиці, схеми, плакати, муляжі , натуральні об’єкти і відеоролики. Під час виконання практичних робіт учасникам олімпіади можуть запропонувати задачі з генетики, екології, енергетичного обміну, в основі яких лежать не тільки біологічні , а і математичні знання. Сучасні діти для виконання математичних дій звикли використовувати калькулятор, але під час олімпіади цей технічний засіб заборонений, що створює для більшості учнів суттєву проблему. Пропоную, незважаючи на брак часу під час уроків та практичних робіт, розв’язувати типові задачі та приділяти увагу самостійному виконанню математичних розрахунків. Дуже рідко, але на олімпіадах використовують лабораторні роботи, перевіряючи навички учня, як експериментатора. З поповненням матеріально-технічної бази кабінету я маю можливість формувати у учнів вміння працювати з мікроскопом та мікропрепаратами, що позитивно вплинуло на впевненість учнів у виконанні практичних завдань на олімпіадах.

6. Для того, щоб мати змогу вчити і вчитися, у учня і його вчителя повинен бути вільний доступ до різних джерел інформації, як друкованих ( довідники, визначники, енциклопедії) так і до Інтернет-джерел. Особливо важлива комп’ютерна грамотність як самого вчителя так і учасників олімпіади, адже їм доводиться працювати з різними сайтами і програмами . Протягом останніх 3-х років ми працюємо з Українським біологічним сайтом, де можемо використовувати для підготовки завдання з минулих років.

Готувати дітей до олімпіади – це важка праця, до якої готовий не кожен, адже вона забирає багато часу і сил і не завжди увінчується успіхом. Але якщо ти дійсно любиш свій предмет і отримуєш задоволення від його викладання, ти обов’язково станеш на цей важкий шлях підготовки і розвитку творчо обдарованих дітей. Працювати з розумними дітьми-це велике задоволення, а усвідомлювати те, що ти теж причетний до їх інтелектуального росту – це професійна гордість.

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

шляхом впровадження елементів інноваційних технологій.

( з досвіду роботи вчителя біології Новомиколаївської спеціалізованої

загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№1 Подріз Л.М.)

ВСТУП.

Технології сьогоднішнього дня потребують не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах.., а людей, що можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні та достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється.

О.Тоффлер

Тенденції розвитку сучасного суспільства, його яскраво виражена інформатизація пояснюють необхідність усе більш широкого використання інформаційних технологій у сфері освіти. Україна з її високим рівнем освіти може і повинна посісти достойне місце у сучасному інформаційному просторі. Інформаційне суспільство – це суспільство, в якому переважна більшість накопиченої людством інформації зберігається на електронних носіях і доступна кожному її члену в будь-який момент. Нині соціальне замовлення суспільства полягає у формуванні інформаційно-комунікативної компетентності особистості, яка здатна самостійно знаходити, оцінювати та використовувати запропоновану інформацію, досліджувати та аналізувати явища, що відбуваються в оточуючому світі, творчо підходити до розв’язання різноманітних нестандартних задач та проблем. В даний час культурній людині незалежно від її професії та особливостей діяльності необхідно володіти уміннями роботи з електронними засобами обробки та передачі інформації. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає вимоги до освіченості учнів, які передбачають формування певних компетентностей, серед яких є інформаційно-комунікаційна компетентність. «Інформаційно-комунікаційна компетентність – це здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для використання особистісних і суспільно значущих завдань». Інформаційна компетенція учня передбачає уміння самостійно шукати, вибирати, аналізувати, організовувати, представляти, передавати інформацію, проектувати об’єкти і процеси, реалізовувати свої плани. Чому виникла потреба переглянути пріоритетні завдання освіти сьогодні? Тому що освітній простір в постіндустріальному періоді характеризується переоцінкою молодим поколінням підходів в отриманні інформації. Сучасні діти надають перевагу не книгам, а Інтернет-джерелам та іншим електронним носіям інформації.

Сучасні діти за своїм інтелектуальним потенціалом стоять на щабель вище від своїх сучасників, які навчались в українській школі зразка 2000-го року. Як стверджують учені, IQ нинішніх школярів становить 130 одиниць, а не 100 , зафіксованих 15 років тому. Відтак українська шкільна освіта вже сьогодні має базуватись на нових інформаційно-комунікаційних технологіях та нових освітніх моделях, без яких неможливо реалізувати освітню реформу загалом та Концепцію Нової української школи, як одну з найважливіших її складових.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

1. Суть інновацій в освіті.

Освіта, як одна з найважливіших складових суспільства, з одного боку, залежить від процесів, що відбуваються в ньому, повинна швидко реагувати та відповідати стану науково-технічного прогресу, тенденціям розвитку економічної сфери країни, з іншого, безумовно, – впливає на всі процеси і сторони життя, оскільки готує фахівців, розвиває особистість, формує певні життєві погляди. Тому особливої уваги заслуговує сучасний стан, проблеми впровадження та перспективи інновацій в освіту нашої країни. Про інновації говорять багато, але саме поняття є багатозначним, і тому дебати про чітке значення продовжуються. Серед учених, які вели дослідження у даному напрямку, слід відзначити праці І. Д. Беха, Л. І. Даниленка, І. М. Дичківської, М. В. Кларіна, О. М. Пєхоти, О. В. Попової, Л. С. Подимової, А. І. Прігожина, В. А. Сластьоніна, І. Підласого. Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) намагаються співвіднести поняття нового у педагогіці з такими характеристиками, як корисне,прогресивне, позитивне, сучасне, передове. Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які мають у собі прогресивне начало, що надає змогу під час зміни умов і ситуацій ефективно вирішувати завдання виховання та освіти. Термін “інновація” (із пізньолатинської innovatio – оновлення, новизна, зміна) означає нововведення, тобто цілеспрямовані зміни, які вносять у середовище впровадження нові стабільні елементи (нововведення), що викликають перехід системи з одного стану до іншого. Створення нового у педагогіці має свою специфіку, пов’язану з неповторністю особистості педагога, особливостями класу, групи, кожної дитини, типом, стилем діяльності навчально-виховного закладу. Отже, інновації в освіті в першу чергу передбачають зміну цілей освіти, її результатів (зміст освіти) та вслід за цим – зміну способів їх досягнення. Для цього потрібна кардинально інша система організації навчального процесу, інші позиції вчителя і того, хто вчиться, форми та характер їх взаємодії, інша система навчання педагогічних кадрів. Іншими словами, система набуває принципово нових властивостей і призначення. У цьому сенсі зміни можуть ініціюватися, як Міністерством освіти і науки так і керівництвом окремого навчального закладу, а можливо, і самим вчителем. В будь-якому випадку принциповим є також і те, що зміни повинні здійснюватися саме в діяльності та мисленні учасників освітньою процесу. Якщо цього не відбудеться, то будь-які, навіть найцікавіші, інноваційні концепції і програми залишаться лише на папері та не будуть реалізовані. Навчання з використанням інноваційних технологій якісно підвищує рівень вітчизняної освіти. Воно інтегрує процеси, які не можна об'єднувати в межах класичної освіти. В порівнянні з класичними технологіями, інноваційні характеризуються цілою низкою особливостей, серед яких найважливішими є: суб’єктивний тип та характер взаємовідносин між учнями та вчителями; діалогічний, демократичний та рефлективний стиль взаємодії; групові та колективні форми організації навчального процесу; проблемні, пошукові та дослідницькі методи навчання; ефективні способи отримання та засвоєння інформації, які орієнтовані на пошуково-мисленнєву діяльність. Чи кожен педагог готовий до впровадження в свою діяльність педагогічних інновацій? Теоретично-так. Але реально, це можливо лише тоді, коли вчитель не за вказівкою адміністрації, а за власною потребою підпорядкує свою діяльність потребам сьогодення і захоче впроваджувати в навчально-виховний процес педагогічні інновації. Крім бажання, вчитель повинен бути достатньо інформованим про новітні педагогічні технології, володіти новаторськими методиками роботи, орієнтованими на створення власних творчих завдань, електронних засобів навчання, розробки авторських уроків .

А ще вчитель повинен бути готовим до труднощів, з якими доведеться зустрітися в ході впровадження педагогічних інновацій, адже не все вдається з першого разу - досвід набувається з роками. Нові завдання сучасної освіти вимагають від педагога виконання на уроці багатьох різних ролей. Наприклад, як розробник навчальних програм, вчитель повинен уміти визначати очікувані навчальні результати, навчальні завдання, які приведуть до досягнення цих результатів, способи їх перевірки (оцінювання), необхідні ресурси та час. Як фасилітатор, він повинен допомогти учням досягнути очікуваних результатів навчання, тому вчитель на уроці ставить запитання, створює проблемну ситуацію, сприяє пошуку шляхів її вирішення, заохочує різні думки, точки зору , створює умови та пропонує такий навчальний процес, який допомагає його учасникам засвоїти знання. Вчитель -презентатор під час проведення уроку інформує, мотивує, описує події та явища, створює єдину науково –природничу картину світу. Проте форма презентації, здебільшого, - це одностороння комунікація, яка передбачає передачу інформації від педагога до аудиторії та підкріплюється візуальними засобами.

Вчитель-тренер допомагає іншим в оволодінні новими навичками, знаннями, ставленнями. Вчитель-наставник допомагає учням переносити здобуті знання у практику, формує навички і вміння. Планує, оцінює, вносить зміни до навчального процесу для досягнення учнями очікуваних навчальних результатів, забезпечує навчальний процес необхідними ресурсами вчитель-менеджер. Як організатор співдружності, вчитель ділиться знаннями, навичками, розвиває творчу діяльність учнів, робить внесок в успіх кожного, виступає посередником, консультантом та керівником пошукової діяльності здобувачів освіти, водночас вони зберігають активну особистісну позицію, мотив до самовдосконалення та інтерес до навчальної діяльності. Вчитель- дослідник вимагає від учнів нового розуміння процесу навчання, зміщуючи акцент від «зовнішнього до внутрішнього джерела» . Учні повинні не тільки знайти відповідну інформацію з теми, а і проаналізувавши її, відфільтрувати, виділити корисне і тільки тоді засвоїти. І нарешті вчителю повинна бути притаманна роль агента змін. Він повинен змінюватися сам і сприяти процесу змін і розвитку класу. Якщо вчитель готовий взяти на себе відповідальність за виконання цих функцій, значить він готовий до впровадження інновацій в своїй діяльності.

2. Види інноваційних технологій.

Важливою складовою проєвропейської системи освіти є впровадження сучасних освітніх технологій в навчальний процес. Сучасні технології навчання зорієнтовані на особистість школяра, створення умов для його самовираження і саморозвитку. Сучасні технології навчання зорієнтовані на особистість школяра, створення умов для його самовираження і саморозвитку. Прагнення постійно оптимізувати навчальний процес з урахуванням особливостей інформаційного суспільства зумовлює потребу в нових технологіях навчання. Саме Інноваційні технології швидко увійшли в усі напрямки шкільного життя. Основу і зміст інноваційних освітніх процесів становить така інноваційна діяльність, сутність якої полягає в оновленні педагогічного процесу, внесенні новоутворень у традиційну систему, що передбачає найвищий ступінь педагогічної творчості. Це стосується не тільки навчання, а і виховання, управління, контролю, тому головними напрямами цього процесу мають стати:

Нові інноваційні та інформаційні технології наприкінці XX століття стали не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, але й потужним засобом навчання. Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоствердження у різних соціальних сферах. Існують різні види інноваційних педагогічних технологій. (мал.1.) Кожен вчитель може вибрати ту, яка йому до вподоби, яку він може реалізувати , спираючись на власний педагогічний досвід та використовуючи умови матеріально-технічного забезпечення навчального закладу.

1.2.1 Цифрові технології навчання.

Ми всі знаємо радості цифрового світу: зв'язки, контакти, інформація, емоції. Але людство тільки починає замислюватися, якою ціною це йому обходиться. Поширення смартфонів привело світ до епохи безпрецедентного зв'язку: люди тепер постійно пов'язані з далекими друзями і мають доступ до майже необмеженої інформації і нескінченних розваг. Всього лише десять років тому було неможливо уявити цей стан постійного зв'язку. Американські дослідники називають насторожуючі цифри: власники смартфонів взаємодіють зі своїми гаджетами в середньому 85 разів на день (в тому числі відразу після пробудження, перед сном і навіть посеред ночі), 91% ніколи не покидає будинок без телефону, а 46% кажуть, що не можуть жити без них. Гаджети надають все, що тільки може запропонувати з’єднаний світ через пристрій, що міститься в долоні. Гаджети спровокували глибокі зрушення у відносинах між споживачами і технологіями. За всю історію людства переважна більшість інновацій обмежувалися виконуваними функціями і місцями, в яких люди живуть. Смартфони ж подолали ці обмеження, ставши нашими постійними супутниками. Завдяки своїй значній ролі в житті мільярдів споживачів у всьому світі вони мають величезний потенціал для впливу, причому як позитивного, так і негативного. Основним предметом занепокоєння став психологічний вплив технологій на людей. З 2016 року група дослідників підрахувала як часто люди торкаються екранів своїх смартфонів. Середня кількість взаємодій склала 2617 раз на день, а для найактивніших користувачів цифра подвоюється до 5427 натискань в день! У рік це 1-2 млн. дотиків. Смартфон так тісно ввійшов в наше повсякденне життя , що ми не можемо уявити своє існування без нього. Це також стосується і наших учнів. Вчителі неодноразово забороняли користування ними під час уроків, але ні накази директора, ні покарання позитивного результату не мали, тож вирішили поголовну телефономанію використовувати в інтересах навчання. Гаджети приваблюють дітей, і заборонами тут нічого не вдіяти. Треба направляти цю цікавість у бік навчання. Наприклад, завантажити в телефон електронні версії підручників і апелювати до них протягом уроку. Або періодично ставити запитання, відповідь на які потребує звернення до Інтернету. Це дає можливість переключати увагу учнів протягом уроку на різні види діяльності. Але якщо робити це часто, то мозок стає настільки перевантажений, що з'являються втома, перенасичення інформацією, нудьга, зміни емоційної чутливості, невміння розслабитися, підвищена тривожність. Проте, не всі одностайні в думці, що захоплення смартфонами шкідливе. Ось, наприклад, Володимир Співаковський, президент корпорації «Гранд» вважає, що «ніякої особливо шкідливої залежності не існує. У кожного покоління свої страхи і паніки. Минулі покоління пережили залежність від радіоприймачів, починаючи від постійного їх слухання до позамежного конструювання. І нічого страшного не сталося. Потім горнулися до телевізорів, і теж суспільство «гарчало». Потім дісталося комп'ютерам, які оголошували шкідливими, тепер бурчання перейшло на планшети і смартфони. В основному причина - різке омолодження користувачів, аж до найменших дітей. То ж шкільне навчання вже не може обходитися лише роботою вчителів і зазубрюванням з підручників. Тепер багато знань на уроках треба витягати з гаджетів. Звичайно, повинна бути чітка установка на те, що гаджети не можна використовувати на уроці не для поточних справ. Хоча дітям спокуси уникнути складно...» Погодьтеся, це думка людини, яка зацікавлена в поширенні смартфонів серед населення, особливо серед молоді. Дитина з гаджетом в руках — нова реальність. «Вони звикли так отримувати інформацію, і нічого поганому в цьому для здоров’я немає, говорить більшість дорослих. — Згадайте, як нас у дитинстві застерігали: не читай багато книжок, зір погіршиться. Читання з екранів смартфонів ніяк не відрізняється від читання паперових книжок. Дивитись на уроці на екран чи на проекцію з точки зору здоров’я — те ж саме, що дивитись на дошку. Але загроза все ж таки є — специфічна залежність.

Ось що думає з цього приводу психотерапевт Ірина Венгер, адже ми в першу чергу, повинні думати про здоров'я дітей, а не про інформаційні можливості. «Ми отримали світ, повний можливостей. На жаль, прогрес має і свою ціну. Наш мозок неспроста працює всього на 5%, так влаштовано для того, щоб нервова система відпочивала, щоб вистачало часу «відпроцесити» інформацію і правильно її розподілити в наших власних «сховищах пам'яті». Коли ж ми відпочиваємо з телефоном в руці, продовжуючи читати, дивитися картинки, лайкати, переходити за посиланнями, то просто не даємо можливості мозку відключитися і попрацювати над уже накопиченою інформацією. Як наслідок - виснажується нервова система, адже мозок продовжує працювати. Для дитячого організму це особливо небезпечно. Мозок дитини знаходиться в стадії активного навчання, перевантаження може призвести до втоми, проблем зі сном, зайвої збудливості, розсіяної уваги і погіршення пам'яті (мозку просто нікуди складувати інформацію).» Це актуально, особливо тоді, коли діти не випускають з рук телефонів не тільки на уроках, а і на перерві. Не тільки як вчитель, а і як класний керівник скажу, що надмірна дитяча захопленість гаджетами в більшості випадків сигналізує, що або в сім'ї, або в школі, або з друзями щось пішло не так. І тоді робота повинна йти над тією сферою життя, в якій стався збій. Діти «підсідають» на ігри, відео, контент соціальних мереж, що постійно змінюється. Це тому, що в реальному житті немає нічого цікавого. І тут треба докладати зусиль батькам й вчителям — робити так, щоб навколо, на уроці, на перерві було цікавіше, ніж в екрані.

Інновації в цифрових технологіях триватимуть і надалі і вчителям, як учасникам навчально- виховного процесу треба взяти на себе відповідальність за те, що відбувається в освітньому співтоваристві. Саме їм треба стати посередниками між учнями, адміністрацією та їх батьками.

Цифрова освіта ефективніша й економніша за традиційні методики, упевнене експертне коло. Деякі з запропонованих ними новацій вже давно відомі українцям, але ще не дійшли до школи. «Робити вигляд, що гаджетів не існує, що це – ворожа річ для школи, безглуздо. Вони вже є частиною життя, тому їх треба робити частиною навчального процесу, — вважає натхненник руху EdCamp в Україні, радник міністерки освіти та науки України Олександр Елькін. — Якщо ми «гуглимо» інформацію про якісь незрозумілі нам речі, то навіщо забороняти робити це дітям? Навпаки, треба навчати їх правильно «гуглити». Ми ж говоримо на уроці учням: « Знайдіть у підручнику », то чому ми не можемо дозволити їм знайти ту ж саму інформацію у Гуглі. Із часом цифрова освіта буде такою ж звичною, як освітлення в школах, вважають експерти. Тож треба готуватися не тільки до позитивних ефектів прогресу, але й до негативних загроз. Якщо ж говорити про формування ключових компетентностей у учнів, то саме цифрова компетентність включає в себе впевнене, критичне та відповідальне використання та взаємодію з цифровими технологіями для навчання, роботи та участі у суспільстві. Це включає в себе інформаційну грамотність учасників навчального процесу, комунікацію та співпрацю, створення цифрового контенту (включаючи програмування), безпеку (включаючи цифрове благополуччя та компетентності, пов'язані з кібербезпекою) та розв'язання проблем. І вчитель, і учні повинні розуміти, як цифрові технології можуть підтримувати комунікацію, творчість та інноваційність, усвідомлювати їх можливості, обмеження, наслідки та ризики. Вони повинні розуміти загальні принципи, механізми та логіку, що лежить в основі цифрових технологій, які розвиваються, а також знати основи функціонування та використання різних пристроїв, програм та мереж. А ще всі, хто використовує в своїй роботі цифрові технології повинні критично підходити до достовірності, надійності та впливу інформації та даних, що є доступними цифровими засобами та усвідомлювати юридичні та етичні принципи, пов’язані з використанням цифрових технологій. Робота з цифровими технологіями та вмістом вимагає рефлексивного та критичного, і водночас допитливого, відкритого та перспективного ставлення до їх розвитку. Вона також вимагає етичного, безпечного та відповідального підходу до використання цих інструментів.

Цифрові технології дозволяють виконувати такі завдання, які раніше були немислимими. Імовірно, тепер основним завданням вчителя буде навчити учнів правильно шукати й обробляти інформацію – тобто навчитися правильно навчатися самим. Настає така критична точка, з якої вчитель вже не може працювати без сучасних технологій. Він починає використовувати різноманітні сервіси не лише задля полегшення своєї роботи, а й для комунікації з колегами, учнями, батьками, суспільством. Сьогодні такі сервіси як e-mail, пошук в Інтернеті, відеоролики, відеозв'язки стали незамінними, а завдяки їх зручності, – універсальними. Проте існує багато нових потрібних для педагогів інструментів у щоденній роботі, для цікавого навчання й розвитку критичного мислення школярів, які є у вільному доступі та їх варто спробувати. Серед них: документ-камера, цифровий мікроскоп та цифрова лабораторія.

2.1.1. Документ-камера.

Документ-камера – це особливий вид електронного обладнання, призначеного для формування в реальному часі спостережуваних предметів з ціллю їх відображення у збільшеному вигляді на спеціальному екрані на всю аудиторію. Таким чином, документ-камера – це сучасний засіб презентацій, який вирішує завдання донесення необхідної візуальної інформації до групи людей (слухачів, учнів). В якості об’єкта спостереження може бути будь-який реальний предмет , або його модель,плоский або об’ємний, крихкий або дорогий, мікропрпарат , заздалегідь підготовлений або щойно створений, який потребує особливої уваги або наявний в єдиному екземплярі. В той же час це може бути не статичний предмет, а складний або небезпечний хімічний або фізичний процес, який спостерігається аудиторією в динаміці на безпечній відстані. Більше того, через документ-камеру можуть відображатися збільшені зображення з оптичного мікроскопа, встановленого Освіта – одне з найважливіших направлень використання документ-камер. Сьогодні багато говориться про важливість мотивації у навчанні. Якщо дорослих можна стимулювати матеріальними заохоченнями, то з дітьми все простіше і одночасно складніше – їм або цікаво або ні. Якщо цікаво – інформація засвоюється, якщо ні – скільки не заставляй дитину сидіти за підручниками, скільки не лякай контрольними, знання вивітрюються з голови відразу після отримання оцінки. І звичайно навпаки: якщо матеріал зрозумілий і цікавий, зубріння не потрібне. Наглядні та інтерактивні уроки завжди ефективні, тим більше, що сучасних дітей все важче здивувати та зацікавити.

Сьогодні існує багато способів зробити урок наглядним та цікавим. Використання документ-камер – один з найбільш ефективних. Для викладача цей пристрій об’єднує в собі можливості кодоскопа, відеокамери, сканера, мікроскопа, веб-камери. З’єднуючись з комп’ютером через USB, документ-камера стає складовою частиною робочого місця викладача.Розглядаючи застосування документ-камери в освітньому процесі, варто відмітити наступні переваги: - можливість демонстрації в будь-який момент будь-якого об’єкта зі столу вчителя або учня дозволяє оживити процес навчання, зробити його більш наглядним та переконливим, і як наслідок, більш результативним;

- документ-камера допомагає встановити зворотній зв'язок між вчителем і класом, підвищити мотивацію учнів. Це відбувається, наприклад, під час аналізу контрольної роботи або розбору домашнього завдання в реальному часі, з коментарями вчителя, коли весь клас приймає участь в цьому процесі;

- у вчителя з’являється більше можливостей гнучко реагувати на ситуацію, у відповідь на питання учнів можна, сидячи за робочим столом, на звичайному листі паперу намалювати схему або формулу і її відображення з’явиться на екрані;

- значно полегшує процес підготовки до уроку. Достатньо накреслити на стандартному листі формату А4 необхідний графік, скопіювати ілюстрацію з рідкісної або щойно отриманої книги і все це можна вже на наступному уроці використовувати як навчальний посібник, доступне для перегляду та вивченню всьому класу;

- документ-камера суттєво економить час вчителя, як під час підготовки до уроку, так і під час проведення самого уроку – будь-яке письмове завдання з листа, моментально через документ-камеру і проектор може бути продемонстровано всій аудиторії;

- розширення арсеналу доступних технічних засобів ведення уроку стимулює вчителя до творчого пошуку і освоєння нових форм і методів навчання. Документ-камера – це дійсно дуже необхідний інструмент сучасного освітнього процесу. Проблема сучасної школи – відсутність реактивів, економія на лаборантах, тощо. І при проведенні хімічних дослідів учні лише слухають вчителя, або учнів, що сидять на перших партах, які розповідають, що відбувається під час досліду. З документ-камерою та інтерактивним проектором можна не тільки переглянути дослід, але й вказати назви речовин, що з’єднуються, вказати що виділяється, яка реакція відбувається Можливості застосування документ-камери практично безмежні. Тут все залежить від досвіду роботи, винахідливості і фантазії вчителя.

1.2.1.2. Цифровий мікроскоп.

Цифровий мікроскоп обєднує в собі світловий мікроскоп і кольорову цифрову камеру. Камера має підключення до USB порталу комп'ютера. Програмна підтримка Toup Viev дозволяє не тільки роздивлятися об'єкти на екрані комп'ютера, але і робити фото- та відеозйомку цих об'єктів. Застосування цифрового мікроскопу разом з комп'ютером дозволяє отримати збільшене зображення біологічного об'єкту (мікропрепарату) на екрані монітору персонального комп'ютера або на великому екрані з допомогою проекційного пристрою, який підключається до комп'ютера.

Цифровий мікроскоп відрізняється від звичайного тим, що не має окуляра, через який спостерігається об'єкт. Проте замість нього встановлено цифрову камеру. З цифровим мікроскопом вчитель може: збільшувати досліджувані об'єкти в 10, 60 і 200 разів; використовувати як прозорі, так і непрозорі об'єкти, фіксовані або нефіксовані; досліджувати поверхні досить великих об'єктів, що не поміщаються безпосередньо на предметний столик; фотографувати та робити відеозйомку спостережуваного, зі зміною частоти кадрів; змінювати отримані фотографії, наносити на них підписи і покажчики, копіювати частини зображення;демонструвати усьому класу досліджувані об'єкти на моніторі персонального комп'ютера або на проекційному екрані, що неможливо при використанні звичайного мікроскопа;отримувати результати досліджень в динаміці, в реальному часі, що актуально при вивченні живих мікроорганізмів і клітин; використовувати зображення об'єктів в якості демонстраційних таблиць для пояснення нової теми або при опитуванні учнів. Цифровий мікроскоп можна застососувати на уроках біології для вивчення об'єктів навколишнього світу на клітинному та організмовому рівнях. Він активізує пошукову роботу учнів на уроці, розвиває пізнавальну, інформаційну та дослідницьку компетентності учнів, підвищує рівень мотивації здобувачів освіти, допомагає організовувати і проводити лабораторні та практичні роботи індивідуально, фронтально та в групах., викликає бажання займатися науково-дослідницькою роботою.

2.1.3.Цифрова лабораторія Einstein LabMate.

Цифрові лабораторії –нове покоління освітніх приладів, які стали доступними для навчальних закладів різного рівня. Основна мета використання цифрових лабораторій –надати можливість візуалізувати інформацію. Отриману в результаті експерименту. Зображення результатів здійснюється шляхом періодичної реєстрації даних та побудови графіків на їх основі. Останні дають змогу оцінити динаміку проходження процесу. Ця цифрова лабораторія адаптована під шкільну програму навчальних предметів природничого циклу: біології, фізики та хімії. Вона характризується простотою, надійністю та вибірковістю параметрів. Під час її використання можна обрати різні параметри вимірювання та застосувати до 10 датчиків. Як уж вказувалось, лабораторія Einstein є мультипредметною та здатна проводити вимірювання фізичних, біологічних та хімічних показників, що розширює потенціал її використання. Особливістю цифрової лабораторії є розроблене програмне забезпечення LabMate , яке володіє широкими математичними та статистичними можливостями. Програмне забезпечення дозволяє автоматизований збір та обробку даних та відображає їх в режимі графіків та таблиць.Варіація частоти замірювання є досить широкою. Вона може досягати 10000 замірів за секунду, що дозволяє детально досліджувати навіть нашвидші процеси. Серед датчиків, які можна використовувати на уроках біології та в позаурочний час є: датчик вимірювання артеріального тиску, датчик ЕКГ, вимірювання вуглекислого газу та рН середовища, датчик температури та дихання. Цифрові лабораторії надають можливості зменшити час, що витрачається на організацію та проведення фронтального і дмонстраційного експерименту; підвищити ступінь наочності експерименту і візуалізацію його результатів; розширити список експериментів, які можна проводити на уроці ; проводити вимірювання в будь-якому місці, навіть в польових умовах за умови наявності нетбука; модрнізувати традиційні експерименти. Цифрові лабораторії можуть вирішувати міжпредметні завдання, об'єднуючи не тільки природничі науки: біологію, хімію, фізику, географію, екологію, а і використовувати основні поняття і методи, що відносяться до статистики, математики, інформаційних технологій.

2.2. Арт-педагогічні технології навчання.

На перетині ХХ та ХХІ століття науковці констатують появу нового педагогічного напрямку- арт-педагогіки, що стала інноваційною, здоров'язберігаючою технологією особистісно орієнтованого навчання та виховання. Арт-педагогіка-це синтез двох галузей наукового знання ( мистецтва та педагогіки), який забезпечує розробку теорії та практики педагогічного процесу творчого розвитку дітей завдяки художньо-творчій діяльності( музичній, зображувальній, художньо-мовленнєвій, театралізовано-ігровій). Мета навчання полягає не тільки в накопиченні знань, формуванні умінь і навичок учнів, а і створення атмосфери доброзичливості, підтримки, емоційного задоволення та комфорту учасників навчально-виховного процесу. Саме для цього в нагоді стануть деякі напрямки арт-педагогіки. Вони забезпечують збереження психічного, емоційного, духовного здоров'я дітей і педагогів; зменшують психологічну напругу, вплив стресових факторів; виховують естетичні та етичні показники школярів; розвивають їх творчі здібності. Основою арт-педагогічних технологій є методи арт-терапії, витвори духовного мистецтва, культури, народної творчості та спеціальні техніки. Арт-педагогіка має потужний потенціал, актуалізація якого дозволяє кардинально міняти дидактичні підходи до процесу навчання, розвитку особистості, поєднання інтелектуальної та емоційно- художньої діяльності вчителя та учня. Дослідження показали, що заняття, що включають арт-педагогічні технології дають більший виховний розвиток і навчальний ефект. Арт-терапія- це метод розвитку та зміни особистості, групи чи колективу за допомогою різних видів і форм мистецтва та творчості. Серед напрямків арт-терапії виділяють власне арт-терапію, музикотерапію, танцювальну терапію, драмотерапію, казкотерапію, бібліотерапію, маскотерапію, кінезіотерапію,етнотерапію, ігротерапію, кольоротерапію, фототерапію, куклотерапію, оригамі тощо. Через малюнок, гру, казку, музику чи танець ми можемо допомогти дитині дати вихід своїм емоціям, переживанням, подолати індивідуальні труднощі та комплекси. Елементи арт-терапії не можна застосовувати в примусово для всіх учнів класу, у них повинен бути вибір. Цей вибір може залежати від психологічних особливостей кожного, від творчих здібностей, і навіть від настрою. Учень може самостійно обрати напрямок, техніку, матеріали, з якими йому буде цікаво і комфортно працювати. Він може відмовитись від виконання роботи, тому вчителю треба проявити свій педагогічний такт, щоб не образити учня. Позитивним для деяких учнів може стати навіть те, що вони можуть просто спостерігати за роботою своїх однокласників і отримувати від цього задоволення. Під час виконання творчих робіт у дитини одночасно працюють декілька чуттєвих сфер ( зорова, слухова, тактильна), в цей час розумова напруга знижується, відбувається рефлексія.

РОЗДІЛ ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ З МЕТОЮ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

2.1. Впровадження елементів цифрової технології навчання.

Електронні, мультимедійні підручники та посібники, інтерактивні комплекси, цифрові вимірювальні лабораторії – все це є сучасна освіта. Традиційне навчання з цифровими технологіями це не тренд, а вимога часу. Всі зміни, які відбуваються в суспільстві, відображаються в освіті. В минулому столітті у нас було індустріальне суспільство, і освіта була спрямована на реалізацію завдань цієї епохи. ХХІ століття у нас інформаційне, тому, безумовно, освіта має пристосовуватись і повинна забезпечувати сучасні запити: навчити молодь орієнтуватися в інформатизованому світі. Практично вже всі українські вчителі навчилися вмикати і вимикати комп'ютер, ¾ з них вміють створити теку, можливо, набрати текст, можливо зробити презентацію. Далі педагоги не хочуть або не можуть навчатися. Серед першочергових проблем тут − проблеми з технічним постачанням обладнання, відсутності якісного Інтернету. Але найбільша проблема − відсутність мотивації. На сьогоднішній день у великої частини вчителів немає мотивації використовувати нові інформаційні технології. У мене така мотивація є, тому що маю в кабінеті біології сучасний інтерактивний комплекс, а ще я маю зацікавлених предметом дітей, які хочуть навчатися в сучасному інформаційному світі і моя професійна мета-навчити їх орієнтуватися в цьому світі знань. Діти приносять до школи власні планшети, смартфони, нетбуки − і працюють разом зі мною. Сьогодні стрімко розвиваються сучасні комп’ютерні технології, розширюється сфера їх використання і впровадження в навчально-виховний процес як для вчителів, так і для учнів. Навчальні заклади поступово наповнюються технічними засобами навчання, які забезпечують реалізацію інформаційних процесів зберігання, передачі та обробки інформації в новому цифровому форматі, відкриваються нові можливості використання ресурсів глобальної інформаційної мережі Інтернету для організації і проведення сучасного уроку в школі. Комп’ютер – це новий вимір у просторі навчання. Це необхідний помічник вчителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, це знаряддя, яке поліпшує роботу вчителя на уроці, робить його більш ефективним, змістовним і цікавим для учнів. «Хто вирішив вчити інших, ніколи не повинен припиняти вчитись сам»- цей вислів став моїм педагогічним кредо.

В нашій школі створені всі умови для формування інформаційно- комунікаційної компетентності вчителів і учнів. Організований інформаційно-освітній простір, обладнано 2 комп’ютерні класи, де вчителі та учні навчаються комп’ютерній грамоті, формують вміння використовувати інформаційні можливості світової мережі Інтернету для вирішення особистісних та суспільно значущих завдань, предметні кабінети забезпечені інтерактивними комплексами, до складу яких входить ноутбук для вчителя, дошка, мультимедійний проектор, документ-камера.

Я пройшла курси «Основи ІКТ за програмою «Партнерство у навчанні», за програмою Intel «Навчання для майбутнього» з використання інформаційно- комунікаційних технологій при викладанні навчальних предметів відповідно до Державного стандарту освіти України, майстер-клас « Використання ВЕБ 2.0 технологій», « Хмарні технології в освіті». Це дає можливість використовувати базові інформаційні технології програм «Microsoft World», «Microsoft Excel», «Microsoft Power Point», «Microsoft Publisher», «Microsoft Internet Explorer».

Щоденно все, що нас оточує піддається змінам: змінюється екологічна ситуація в світі, законодавчі акти, природа, погода. Інформація, подана в підручнику, перетворюється в застарілу ще під час видання підручника. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-виховального процесу. Тому сьогодні застосування в навчальному процесі комп'ютера та цифрових носіїв інформації вважають інновацією. За останні кілька років персональні комп'ютери перестали бути екзотикою і ввійшли в наше повсякденне життя. За даними соціологічного дослідження для 68% підлітків комп'ютер є робочим інструментом, 12% використовують ПК для розваг, для 18% - це можливість спілкуватися з друзями, а для 2 % - можливість відключитися від дійсності. Використання цифрових інноваційних технологій в процесі навчання оптимізує процес викладання різних дисциплін у школі. Це нова форма роботи, яка викликає зацікавленість і в учнів, і у вчителя. Впровадження елементів цифрових технологій у процесі вивчення біології у школі дає змогу покращити зміст навчання, вдосконалити методи і форми навчання, активізувати та індивідуалізувати його. Але слід підкреслити, що ніяка, навіть найдосконаліша комп'ютерна навчальна програма не замінить вчителя. Тільки він повною мірою може керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів, залишаючись центральною фігурою навчально-виховного процесу. Інтернет стрімко увійшов в різноманітні сфери повсякденної діяльності людини, тому використання інформаційних технологій на уроці біології стало для мене професійним завданням номер один. Головне завдання вчителя сьогодні - пробудити інтерес до свого предмету, адже саме інтерес – це рушійна сила пізнання та навчання. Але, щоб розвивати цей інтерес, сучасним дітям уже недостатньо лише особистісних якостей вчителя, його ерудованості та творчого потенціалу, необхідні нові технічні умови навчання. Я переконалась, щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатись, не зупиняючись. Для того, щоб ефективно використовувати комп'ютер, треба вміти скоріше не програмувати, треба уміти володіти ефективно готовими програмами, що дозволяють вирішувати дуже різні задачі. На своїх уроках я не «воюю» з тими учнями, які тримають в руках смартфони. По-перше, у більшості учнів в телефони завантажені електронні версії підручників, якими вони користуються під час уроку. На сьогодні це досить актуально, не тільки для учнів 5-6 класів, які таким чином фізично розвантажують свій портфель, а значить, зберігають своє здоров'я, а і для учнів 11-х класів, які в минулому навчальному році друковані підручники з біології отримали лише в квітні місяці, тому змушені були навчатися за їх електронними версіями. По-друге, в смартфоні може знаходитися індивідуальне випереджувальне завдання по темі, результати домашніх лабораторних досліджень чи практикумів, міні-проектів чи просто цікавої інформації з біології. Я дозволяю використовувати телефони і під час лабораторних та практичних завдань. Вони можуть слугувати в якості додаткового освітлення, адже не завжди в кабінеті достатньо світла для якісного зображення досліджуваного об'єкта. А ще з допомогою смартфону можна сфотографувати побачене в мікроскоп для того, щоб спокійно замалювати об'єкт, не затримуючи інших учнів, адже швидкість виконання роботи у кожного учня індивідуальна. В режимі відео деякі учні фіксують виконання практичних робіт, пов'язаних з перебігом хімічних реакцій. (фото 1-3)

Заголовок 2

Документ-камера , як інструмент цифрової технології навчання просто знахідка для вчителя біології. Вона має декілька функцій, які можна застосовувати на будь-якому етапі уроку. Програма Easy Interactive Tools дає мені можливість скористатися цими функціями документ-камери. Наприклад, я використовую її під час практичних чи лабораторних робіт у якості « електронної лупи». Це зручно у разі, коли призначений для вивчення усього класу об’єкт є в одному екземплярі, ( наприклад, гідра прісноводна); вимагає дбайливого відношення або має невеликі розміри. Наряду з технічним забезпеченням кабінету, я маю обмежену кількість хімічних реактивів, тому не завжди можу надати можливість проводити деякі дослідження всім учням класу. Наприклад, лабораторну роботу в 9 класі з вивчення властивостей ферментів, я проводжу в групах, або демонстраційно, Ось тоді в нагоді мені стає документ-камера, яка відображає на екрані хід і результати досліджень чи хімічних реакцій. Я можу зафіксувати будь-який етап роботи і акцентувати на ньому увагу учнів. Крім цього я можу дати завдання учням прямо на дошці підписати вихідні та кінцеві речовини. Тепер не треба ходити з пробірками по класу, щоб показати результати реакції кожному учневі. По-перше, це не зовсім безпечно для всіх учасників процесу, а по-друге, коли доходиш до останнього учня, реакція вже давно закінчилась і спостерігати вже нічого. ( фото 4,5)

Документ-камера дає можливість відобразити на дошці інформацію чи малюнок з будь-якого друкованого джерела і надати можливість скористатися нею всім учням класу. Це стає в нагоді тоді , коли не вистачає дидактичного матеріалу чи натуральних об'єктів для всіх учнів. Наприклад, в 6 класі, будова квітки вивчається в той період часу, коли рослини в природі вже давно відцвіли, а цвітіння кімнатних рослин може не співпадати з темою уроку згідно календарного-планування. Тоді в нагоді і стає документ-камера, яка навіть одну знайдену в школі квітку, демонструє для всіх учнів класу, надає можливість розглянути її складові у збільшеному вигляді і таким чином реалізувати завдання уроку. Документ-камера стає мені в нагоді на будь-якому етапі уроку, демонструючи не тільки вже заготовлені мною схеми та малюнки, а і ті, які виникають спонтанно, в ході обговорення теми. Для цього мені варто зробити замальовки на аркуші паперу і запропонувати для обговорення всім учням ( фото 6,7 )

На етапі закріплення знань учнів можна надати через документ-камеру зображення тестів з теми чи іншої форми перевірочної роботи. Потім можна взяти вибірково роботи учнів і перевірити , розбираючи помилки та водночас їх виправляти. Це може зробити як вчитель, так і бажаючий учень.

Під час виконання лабораторних досліджень для демонстрації рухів цитоплазми в клітині листка елодеї в 6 класі або спостереження за рухами дощового черв'яка або виноградних слимаків в 7 класі застосовується мною така функція документ-камери, як динамічна візуалізація природних процесів (відеокамера працює в режимі реального часу ). Знову ж ці теми згідно програми вивчаються в той період, коли забезпечити натуральними об'єктами кожного учня практично неможливо. Цю проблему я легко вирішую з допомогою такого чудового пристрою, як документ-камера. Функція запису зображень та об'єктів дозволяє зберігати відеозаписи динамічних процесів та навчальних дій у збільшеному вигляді.. Опція може бути використана під час створення дидактичних відеоматеріалів та їх трансляції. Застосовується, наприклад, для дистанційного навчання учнів. Маючи можливість зберігати зображення з коментарями, документ-камера може стати хорошим помічником під час розробки методичних посібників з поетапною реалізацією складної послідовності дій.

Цифрові мікроскопи ідеально підходять для роботи в школі, оскільки їх можна використовувати на різних етапах і типах уроків біології, а також для позаурочної роботи з дітьми. Наприклад, під час лабораторної роботи можна вивести зображення на екран і акцентувати увагу учнів на необхідному об'єкті, переконатися в правильності побаченого учнями. Заняття з цифровим мікроскопом проходять значно легше і ефективніше, в учнів підвищується мотивація і пізнавальна активність. ( Фото 8.)

Під час виконання лабораторної роботи із світловими мікроскопами всіма учнями у вчителя виникають труднощі в контролі за правильністю налаштування мікроскопів та знаходженні об'єктів, адже через брак часу він просто не може заглянути в кожен мікроскоп, тому сподівається на добросовістність учнів. Але дехто з учнів може зловживати такою довірою і не знайти об'єкт чи побачити його в спотвореному вигляді. Тому в нагоді стає цифровий мікроскоп, який дозволяє вирішити цю проблему: зображення досліджуваного об'єкту виводиться вчителем на загальний екран і учні мають можливість порівняти зображення в своєму мікроскопі та на екрані. Більшість учнів справляються із завданням набагато швидше і допомогу під час лабораторної роботи вчитель надає лише окремим учням, що економить час на її проведення. ( Фото 9, 10)

Робота з мікроскопом є однією з улюблених видів діяльності учнів всіх класів на уроках біології. Вони отримують безліч емоцій під час пошуку досліджуваного об'єкту, докладають максимум зусиль, щоб отримати очікуваний результат і дуже засмучуються, коли довго не вдається його знайти. Використання цифрового мікроскопу робить ці емоції ще яскравішими , а знайдений результат приносить задоволення не тільки учневі, а і вчителеві, адже його мета навчити дітей пошуку –досягнута. З допомогою цифрового мікроскопу можна отримувати відеозаписи живих об'єктів. Наприклад, при вивченні одноклітинних твариноподібних організмів в 6 класі , під час виконання лабораторної роботи, можна було спостерігати інфузорій туфельок в краплині води в реальному часі. Це було дуже захопливо для учнів і вчителя. Ми могли спостерігати за ними хоч цілий урок.( Фото 11.)

Важливе використання цифрового мікроскопу і для позакласної роботи з предмету, або для підготовки учнів до олімпіади з біології . Наприклад, цікаво розглянути будову тичинки, маточки чи пилку фіалки узумбарської . ( 6 клас) . А під час вивчення типу членистоногих в 7 класі можна розглядати з допомогою цифрового мікроскопу лапки жуків та мух, різні ротові апарати, складні очі або лусочки на крилах метеликів. Останнє взагалі приводить дітей в захват. Не меншу цікавість викликає і вигляд людської волосини, яка зовні теж вкрита лусочками. Ви можете сказати, що все це можна знайти в Інтернеті і подивитися. Да, дійсно можна, але коли все це відбувається не в Інтернеті, а в тебе на очах, в реальному часі, це набагато цікавіше і ефективніше. А ще не менш важлива і екологічна сторона таких досліджень: всі комахи, черви чи молюски залишаються живими. ( Фото 12. )

Використання цифрового мікроскопу дає відчутний педагогічний ефект в плані формування мотивації до вивчення навчального матеріалу, активізує їх пізнавальну діяльність та поглиблює знання, закріплює навички самостійної пошукової роботи. Рекомендую всім вчителям мати в своєму арсеналі такого помічника.

Цифрова лабораторія Einstein LabMate може використовуватися на уроках біології під час вивчення нового матеріалу, який потребує вирішення дослідницьких завдань або підтвердження теорії експериментом. Такий сучасний підхід до вивчення біології в загальноосвітніх школах дозволяє отримувати не тільки знання, а і розуміння біологічних процесів і явищ, детальніше заглибитись в їх суть. Можливо, це і не потрібно всім учням класу, при вивченні предмету на рівні стандарту. А ось класам, які вивчають біологію поглиблено, ця цифрова лабораторія просто необхідна. Я використовую свою лабораторію поки що не в повній мірі, бо маю деякі труднощі в застосуванні всіх її функцій. На жаль, я опанувала використання лише двох датчиків, що дають мені можливість вимірювати температуру тіла та артеріальний тиск людини в стані спокою та після фізичних навантажень. Ці дослідження я проводжу в ході вивчення відповідних тем у 8 класі. ( Дослідження зміни температури тіла під час виконання фізичних вправ. Фото 13. Дослідження особливостей серцебиття в процесі виконання фізичних вправ. Фото 14.)

В перспективі ставлю собі завдання використати датчик дихання для вимірювання життєвої ємності легень та датчик вимірювання вмісту вуглекислого газу в класній кімнаті. А також спробую ускладнити завдання для вже освоєних датчиків. Бачу переваги цифрової лабораторії Einstein LabMate в дії, тому не буду зупинятись в своєму навчанні, адже ця лабораторія економить час на пояснення та проведення демонстраційного експерименту та підвищує ступінь його наочності.

Інтерактивна дошка.

Вже не один рік в своїй роботі я використовую малюнки, схеми, опорні знаки, терміни, ланцюжки слів, які допомагають мені урізноманітнити види діяльності на уроках. Раніше я , готуючись до уроку, малювала цю наглядність сама, з роками її накопилось уже достатньо багато. Я і зараз часто нею користуюсь, але останнім часом все рідше, тому що у мене з'явився гарний помічник- інтерактивна дошка і програма Labwe Interactive Whtiteboard. Тепер я можу робити схеми, записувати опорні знаки, термінологічний диктант прямо на уроці, або безпосередньо перед ним. Я маю можливість давати завдання одночасно двом учням, які працюють на дошці паралельно, не заважаючи один одному. При цьому ми не витрачаємо час на записи умови завдання, не бруднимо руки крейдою та ганчіркою, що дає можливість мені і учням почувати себе комфортно біля дошки. ( фото 15,16)

Вже традицією для мене стало використання на уроці програмних педагогічних засобів з предмету. Наприклад, ППЗ «Biologiachelovek» для 8 класу та ППЗ «General Biologia» для 9 класу є збірниками коротких відеороликів з більшості тем програми, які я використовую на етапі пояснення нового матеріалу або для повторення. В них небагато текстового матеріалу, але багато ілюстрацій, таблиць та схем. При цьому весь матеріал має звуковий супровід. Це дає можливість переключити увагу учнів з одного виду діяльності на інший, з одного джерела знань ( вчителя) на інше ( дошку). По-перше, плюс в тому, що ці відеоролики нетривалі, тому учні не встигають втомитися від інформації, по-друге, я можу зупинити відеоролик в будь-якому місці і додатково пояснити незрозуміле, по-третє, я можу повернутися назад і повторити особливо цікаві моменти, чи розібрати особливо складні процеси. ( фото 17)

Ще однією традицією для мене стало використання програми Microsoft Edge. Саме з її допомогою я завантажила електронні версії підручників з біології для всіх класів і користуюсь ними і в школі , і вдома. Тепер не потрібно носити по декілька підручників в сумці, щоб підготуватися до уроків. В багатьох класах діти теж звикли працювати з електронними підручниками, тому на уроки приходять не з друкованими підручниками, а із смартфонами. Особливо це актуально для учнів 11 класів, які не мають друкованих підручників до цього часу. ( фото 18.)

2.2 Впровадження елементів арт-педагогічної технології навчання.

Основними цілями арт-педагогіки для мене є пошук, розробка та впровадження засобів, методів та технологій, які сприяють якісному та ефективному навчанню та вихованню. Будучи творчою людиною, яка любить малювати, ліпити, слухати музику, і отримувати від цього масу задоволення, я вирішила поєднати ці здібності з викладанням предмету. Я помітила, що останнім часом багато учнів бояться висловлювати свою думку при однокласниках, вони сумніваються в правильності своїх суджень, чекаючи насмішок і зауважень як від вчителя, так і від однолітків. Їм легше сказати, що вони не знають матеріалу, ніж подолати цей психологічний бар'єр. Деякі з таких учнів прохають дати можливість виконати завдання письмово, деякі пропонують прийти і розказати після уроків, наодинці з вчителем. Але ж це не вихід, а якщо і вихід, то епізодичний, тому я почала шукати шляхи вирішення цієї проблеми. І тут в нагоді мені стали деякі напрямки арт-терапії. Спочатку це була музика: спокійна, ніжна, розслаблююча, яка знімала напругу на уроці. Особливо вона була доречною після уроку фізкультури, коли діти приходять до тебе на урок збуджені, іноді навіть знервовані, якщо наприклад команда, в якій вони грали потерпіла поразку. Саме тоді кілька хвилин музичного релаксу на початку уроку не завадить. Якщо ж урок був за розкладом останнім і діти вже втомилися, я змінювала спокійну музику на більш ритмічну, щоб активізувати і мозок, і тіло учнів до роботи. Пізніше я почала застосовувати не тільки музикотерапію, а і інші напрямки арт-педагогіки. Наприклад, ізотерапія допомагає не тільки заспокоїти нервову систему , а і вивчити будову організмів. Під час вивчення різних класів тварин у 7 класі, учням, які не хочуть говорити усно, я пропоную намалювати тварину або на папері або на дошці, підписати її будову і розповісти про спосіб життя. ( Фото 19, 20)

Під час цього процесу неважливо наскільки добре вміють малювати учні, тому в жодному разі не варто критикувати їх малюнки , тим більше оцінювати їх. Можна запропонувати позначити на них частини тіла тварини, обговорити спосіб життя або середовище існування. Якщо автор малюнку дасть згоду , то його можна за допомогою документ-камери запропонувати для всіх учнів класу, разом знайти правильно відображені деталі будови тварини або поставити нове завдання –знайти органи чи елементи будови, яких не вистачає на малюнку. ( фото 21, 22) Тобто ефективність такого елементу ізотерапії буде залежати виключно від педагогічної майстерності вчителя.

Ті учні, які не вміють малювати, можуть використати інші свої таланти, наприклад, ліплення з пластиліну чи солоного тіста. Можна ліпити цілий організм або його деталі ( квіти, кістки, клітину та її органели ). Елементи арт-терапії можна застосовувати як індивідуально, так і в групі. Наприклад, при вивченні будови клітини в 6 класі можна клас розділити на групи і запропонувати створити колаж, використовуючи різні матеріали: газетні і журнальні вирізки, природні матеріали, фотографії, кольоровий папір. У кожного є право вибору, тому при виготовленні колажу не виникає напруги, пов'язаної з відсутністю художніх здібностей і саме тому цей напрямок арт-терапії дозволяє кожному одержати успішний результат. Створення колажу практикую і у 7 класі при вивченні представників різних рядів хордових тварин. Іноді групі даю завдання при створенні колажу навмисно зробити помилку, щоб потім інші групи могли її знайти, таким чином активізую діяльність не тільки тих, хто створює роботу, а і тих, хто потім з нею працює. ( Фото 23.)

Учні 5-7 класів полюбляють казкотерапію. Героями багатьох казок є рослини і тварини, тому гріх було б не скористатися на уроках біології цим видом мистецтва. Іноді в деяких казках спонукаю дітей скористатися знаннями з біології та знайти помилки. Наприклад, у казці П.Єршова «Горбоконик» є слова : « Там лежить дивує світ чудо-юдо риба кит». Учні із задоволенням відмічають, що кит-це не риба, а ссавець і дивуються тому що автор використовує такі несумісні з точки зору біології поєднання слів «риба» і «кит». У мене було декілька заготовок біологічних казок, які я використовувала під час вивчення окремих тем у 6-8 класах. Вони так сподобались дітям, що вони самі почали складати такі казки. Наприклад, при вивченні в 6 класі одноклітинного організму Евглени зеленої використовую одну з таких біологічних казок « Хтог я?» або при вивченні павуків у 7 класі в нагоді стає казка « Друзі» . У 8 класі при вивченні теми « Дихання», щоб пояснити як відбувається газообмін в організмі людини, звертаюсь до біологічної історії « Подорож молекули кисню по організму людини» Важливою умовою складання таких казок є постановка запитань в кінці казки, які акцентують увагу слухачів під час прочитання казки не на алегоріях чи фантазіях автора, а на реальних особливостях будови чи процесів життєдіяльності організмів. В цьому році на одному з уроків у 7 класі я об'єднала елементи музикотерапії з елементами кінезіотерапії. Під час вивчення теми « Комахи», щоб трішки урізноманітнити урок запропонувала учням послухати уривок з опери М.А.Римського-Корсакова « Казка про царя Салтана», який називається « Політ джмеля». Після прослуховування уривку, я запропонувала пофантазувати учням про те, під яку музику на вашу думку могли б літати інші комахи, наприклад, майський жук, сонечко, муха , метелики, комарі і навіть воші. Фантазії дітей не було меж! А використання Інтернету дало можливість суміщати картинки комах із запропонованою музикою і це вийшло неперевершено. Дівчатка, які займаються в танцювальному гуртку самі запропонували показати політ деяких комах в танцювальних рухах. Всі отримали безліч позитивних емоцій, і хоча на це було витрачено більшу частину уроку, ні я, ні діти про це не шкодували.

До музичних творів під час уроків звертаюся частенько і не тільки для релаксу, а і з пізнавальною метою. Наприклад, при вивчення павукоподібних у 7 класі слухаємо і дивимося італійський танець « Тарантелла» і вирішуємо завдання про те, як танок пов'язаний з павуком тарантулом. Тему про слухову сенсорну систему у 8 класі розпочинаємо з прослуховування « Місячної сонати» Л. Бетховена , а під час вивчення теми « Сон і сновидіння» не обходимось без улюблених колискових. Мені подобається кожного разу чимось дивувати своїх учнів.

Діти основної школи ( 5-9 класі) досить артистичні. На перервах вони полюбляють грати в гру « Крокодил» , суть якої в тому, щоб загадан слово пояснити з допомогою жестів та пантоміми. Я часто спостерігала цю гру і вирішила скористатися нею на уроках біології. Наприклад, діти люблять показувати тварин, особливості їх будови та поведінки. Іноді вони обєднуються в групи і показують цілі міні-спектаклі про стосунки організмів в екосистемах. Це ще один напрямок арт-педагогіки: драмотерапія, яка сприятливо впливає на пам'ять, волю, уяву, почуття, увагу та мислення. ( Фото 24-26)

Отже, значення арт-педагогічних технологій полягає в розвитку: уваги, пізнавальної активності, творчих здібностей, рефлексії, креативності. А їх застосування підвищує мотивацію та самостійність учнів на уроках, знижує їх психологічну тривожність, зміцнює віру в себе, розвиває творчі здібності і забезпечує успішне засвоєння навчального матеріалу.

ВИСНОВКИ.

Професія вчителя біології потребує широкої ерудиції, серйозних практичних умінь і навичок. Сьогоднішня модернізація освіти крокує в ногу з часом, надаючи вчителю і учням нові можливості, серед яких на перший план виходять цифрові технології. Залишається лише бути активними і мобільними в цьому цікавому інформаційному світі.

Використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі сприяє урізноманітненню форм уроку і може призвести до виникнення нової форми уроку, у якому головна роль буде відведена учням. При цьому робота вчителя не знецінюється, а тільки полегшується. Під час використання на уроках інноваційних технологій учитель одержує задоволення від такого виду навчальної діяльності. Аналізуючи результати використання інноваційних технологій на уроці біології, можна зробити висновок про те, що комп’ютер та інші цифрові пристрої, як засіб навчання, стимулюють пізнавальну активність учнів, урізноманітнюють форми учбової діяльності, поширююють систему навчальних засобів, що ведуть до підвищення ефективності навчання біології; сприяють не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, а й дозволяють змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Програмні педагогічні засоби навчання забезпечують інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів, їх взаємодію на уроці, сприяють здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, що є важливим фактором особистісно-орієнтованого навчання. Завдяки використанню комп’ютерної техніки на уроках в учнів відпрацьовується логіка мислення, формується вміння самостійно виражати думки, підвищується емоційний рівень уроку, новий розвиток одержують стосунки учень - учень та учень - вчитель. Велике значення під час підготовки таких уроків має те, що полегшується робота вчителя під час підготовки до уроку. Інформаційні технології відкривають великі можливості для учнів в плані підготовки їх до предметних олімпіад, державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного тестування. Мене радують успіхи моїх вихованців у різних конкурсах біологічного спрямування, збільшилася кількість випускників, які обирають спеціальності, пов’язані з біологічною наукою.

Підводячи підсумок хочу підкреслити, що використання елементів інноваційних технологій дозволяє провести урок на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, тим самим покращити якість їх знань з предмету. Використання інноваційних технологій в навчально-виховному процесі може призвести до виникнення нової форми уроку, у якому головна роль буде відведена учням. При цьому робота вчителя не знецінюється, а тільки полегшується, переходячи в проекцію партнерських відносин на уроці.

уміння приймати рішення та робити вибір;

бути свідомим громадянином своєї держави;

відчувати себе громадянином цілого світу;

вміти співпрацювати з іншими людьми;

проявляти ініціативу, працювати якісно;

навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації,

1.1.Типологія нестандартних уроків.

колективні способи роботи;

цікавість до навчального матеріалу;

значна творча складова;

активізація пізнавальної діяльності;

партнерський стиль взаємовідносин;

зміна ролі вчителя;

нестандартні підходи до оцінювання та ін.

Нестандартні уроки як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках біології

Фоторепортаж з нестандартних уроків.

Урок - конкурсна гра " На пташиному базарі" ( 8 клас )

Узагальнюючий урок " Подорож сенсорними системами" ( 9 клас)

Заголовок 2